МНЯ, МЕННЯ,
Мня, мення, с. Имя. Давайте з’їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 436.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МНЯ́ВКАТИ, КАЮ, ЄШ, →← МНЮХ, ХА,